Генштаб: Сили оборони відбили 16 атак РФ на Бахмутському напрямку і ще 18 – на Авдіївському
На фронті протягом минулої доби відбулося 86 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 23 квітня.
За даними штабу, російська армія напередодні завдала шість ракетних і 77 авіаційних ударів, а також здійснила близько 100 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і населених пунктах. Під артилерійським вогнем опинилися понад 120 населених пунктів дев’яти областей.
На півночі оперативна обстановка протягом доби суттєво не змінювалася. Російські війська продовжують диверсійну діяльність у прикордонних районах.
На Куп’янському напрямку армія РФ не вела наступальних дій, на Лиманському – здійснила 19 атак у районах Серебрянського лісництва, Надії, Новоєгрівки, Тернів та Торського.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 16 атак в районах населених пунктів Золотарівка, Спірне, Виїмка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області. На Авдіївському напрямку, нашими захисниками відбито 18 атак в районах населених пунктів Новобахмутівка, Семенівка, Уманське, Керамік, Бердичі, Первомайське, Очеретине, Новокалинове, Яснобродівка та Нетайлове Донецької області», – йдеться в зведенні.
Також ЗСУ продовжують стримувати російський наступ на Новопавлівському напрямку поблизу Георгіївки, Новомихайлівки, Водяного, Микільського та Урожайного – там зафіксували понад 20 разів спроб військ Росії прорвати оборону.
Також російські загарбники тричі намагалися атакувати позиції Сил оборони на Оріхівському напрямку, біля Старомайорського та Роботиного.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом минулої доби противник здійснив сім безуспішних атак позицій наших військ», – заявляє штаб.
Командування звітує про удари авіації по двох російських зенітно-ракетних комплексах та 16 районах зосередження російських військ і техніки. Також ракетні війська, за зведенням, вразили пункт управління, два засоби протиповітряної оборони та район скупчення російських військ РФ.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що армія Росії має завдання попри втрати демонструвати певні перемоги до 9 травня. Водночас він висловив переконання, що надходження західної допомоги «вирівняє ситуацію».
Сили ППО вночі знищили 15 ударних безпілотників – командування
Протягом ночі російські війська атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Бєлгородської області Росії та 16 ударними безпілотниками Shahed із мису Чауда в окупованому Криму та Курської області РФ. Про це повідомляє командування Повітряних сил вранці 23 квітня.
Атаку відбивали зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил та мобільні вогневі групи Сил оборони України із залученням засобів радіоелектронної боротьби.
«Цієї ночі захисниками неба збито 15 «шахедів» у Миколаївській, Одеській, Київській та Черкаській областях», – заявляє командування.
Раніше місцева влада повідомила, що внаслідок атаки дронів у Одесі були зафіксовані пошкодження приватних будинків, семеро людей постраждали. У Київській області руйнувань не було.
Крім того, голова Черкаської ОВА Ігор Табурець повідомив про збиття двох безпілотників над областю, без наслідків. За даними очільника Миколаївщини Віталія Кіма, через падіння уламків дрона загорівся торгівельний павільйон, пожежу ліквідували рятувальники.
ISW: Росія намагається посіяти паніку щодо наступу на Харків і може спробувати знищити місто
Кремль проводить інформаційну операцію одночасно з повітряними атаками на Харків, щоб «переконати українців тікати» з міста перед ймовірним харківським наступом – про це йдеться в останньому звіті американського Інституті дослідження війни.
Зокрема, таким чином дослідники прокоментували удар РФ по телевежі в обласному центрі. Зокрема, ISW вказав на те, що російські «воєнкори» намагалися виправдати удар нібито розміщенням невстановлених засобів протиповітряної оборони та координаційного обладнання на вежі. Вони також «натякали», що російські війська вже намагалися вражити телевежу в Харкові, а також інші вежі в Сумах і Чернігові кілька разів, у тому числі в березні 2022 року.
«Кремль, можливо, намагається нагадати про удар (по телевежі – ред.) у Києві в березні 2022 року та перші тижні вторгнення Росії в Україну, щоб створити паніку серед українців під час ще одного складного моменту війни», – йдеться в звіті.
Аналітики припускають, що кремлівська пропаганда намагається використати занепокоєння щодо майбутнього наступу Росії на Харків, аби «створити перебільшену паніку серед українців».
Читайте також: Влада: сили РФ ударили ракетами по Харківському району, виникла пожежа на птахофабриці
«ISW оцінює, що ймовірність успішного наземного наступу Росії проти Харкова є дуже низькою, якщо Україна швидко отримає нову військову допомогу США», – вважають в установі.
Інститут посилається на попередження української влади про спроби Росії посіяти паніку серед цивільних у Харкові, а також на заявах російських пропагандистів про нібито неминуче знищення та захоплення міста.
Водночас дослідники наводять свої попередні оцінки, за якими такий наступ був би «надзвичайно амбітним заходом», який створить значні виклики для російських військ.
«Російське військове командування може спробувати знищити Харків за допомогою повітряних, ракетних і дронових ударів і спровокувати масштабне внутрішнє переміщення українських цивільних, якщо російські військові вирішать, що вони не можуть успішно захопити місто наземними операціями. Продовження своєчасної військової допомоги США та Заходу, зокрема надання систем протиповітряної оборони та ракет, буде мати вирішальне значення для захисту Україною міста Харкова», – заявляє ISW.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив 19 квітня, що Харків «відіграє важливу роль» в ідеї президента Росії Володимира Путіна про створення демілітаризованої «санітарної зони» в Україні нібито для захисту російських прикордонних населених пунктів.
Читайте також: У Харкові відкрили перший сервісний центр МВС під землею
Нещодавно в інтерв’ю виданню Bild президент Володимир Зеленський заявив, що не може виключати можливості великої наступальної операції Росії на Харків, і наголосив, що українські сили роблять все можливе, щоб Росія не захопила місто.
Російське видання «Медуза», яке працює за межами Росії, але посилалося на свої джерела у Кремлі, писало, що після того, як Володимир Путін переобрався на наступний президентський термін, російське військове і політичне керівництво розмірковує над планами «щонайменше захопити Харків».
Народний депутат від фракції «Голос», секретар комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко вважає, що на даний момент Росія не може провести великий наступ у Харківській області.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Нічна атака дронами: у Києві руйнувань немає, в Одесі – 7 поранених
Російські війська атакували Україну ударними безпілотниками на початку доби 23 квітня. Зокрема, вибухи фіксували в Києві та на Одещині.
Як повідомляє Київська міська військова адміністрація, російські дрони запустили з території Курської області Росії, вони пролетіли крізь Сумщину й Черкащину і заходили на Київ з південно-західного напрямку.
«Силами і засобами протиповітряної оборони всі ворожі цілі були знищені (тип та кількість в своїх звітах оприлюднять Повітряні Сили). На даний момент в столиці не зафіксовано ані руйнувань, ані потерпілих (дані оперативного зведення оновлюються та уточнюються)», – заявляє КМВА.
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер написав у своїх соцмережах, що російські дрони пошкодили житлові будинки та спричинили пожежу в обласному центрі. Рятувальники врятували 34 людей, в тому числі трьох дітей.
«Поранення та ушкодження отримали семеро людей, з них двоє – діти. Їм надається вся необхідна медична допомога. Всі відповідні служби продовжують працювати над ліквідацією наслідків», – додав він.
Повітряні сили на початку доби 23 квітня попереджали про рух російських дронів-камікадзе курсом на Київ через Черкаську область, а також на Одещину – з окупованої частини Херсонщини. Небезпека ударів тривала до 4 години ранку.
«Рамштайн» відбудеться 26 квітня у віртуальному форматі – Пентагон
Зустріч високопоставлених представників оборонних відомств Контактної групи з питань оборони України цього місяця відбудеться у режимі віртуального зв’язку, повідомив речник Міністерства оборони США генерал Патрік Райдер.
«Міністр Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів проведуть засідання Контактної групи з питань оборони України в п’ятницю цього тижня у віртуальному форматі»,– зазначив представник оборонного відомства США.
Він нагадав, що це буде вже 21-е засідання «Рамштайну» після того, які він вперше зібрався рівно два роки тому.
«Попри припущення Росії, що міжнародна спільнота з часом розколеться та втратить інтерес до суперпідтримки України, все сталося як раз навпаки», – зазначив Райдер.
У цьому контексті він звернув «особливу увагу» на активність окремих країн формату «Рамштайн», а також зусилля НАТО щодо посилення оборони. Представник Пентагону також наголосив, що «безпека Україна має значення для безпеки всіх націй західного світу, і в цьому питанні існує міжнародний консенсус».
Раніше, 19 березня, в Німеччині відбулося 20-те засідання Контактної групи з питань оборони України, на якому головував особисто Ллойд Остін. Це його перший закордонний візит після шпиталізації. Клуб у форматі «Рамштайн» збирається на тлі критичної нестачі в Україні боєприпасів та помітного просування російських військ на сході.
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
Керівництво Устецького краю, області на північному заході Чехії, схвалило рішення допомогти Ужгороду звести центр реабілітації для українських воєнних ветеранів.
Відомо, що йдеться про виділення близько 200 мільйонів чеських крон (у перерахунку близько 325 мільйонів гривень).
Ініціативу підтримало також чеське Міністерство закордонних справ. На думку керівника Устецького краю Яна Шіллера, «важливо, що ветерани матимуть змогу отримувати допомогу безпосередньо вдома».
Крім того, Устецький край також переказав 10 мільйонів крон (близько 17 млн грн) чеській гуманітарній організації Člověk v tísni – «Людина у скруті», на підтримку українських біженців у Чехії й громадян безпосередньо в Україні.
Раніше, 18 квітня, Україна і Чехія почали переговори про двосторонню безпекову угоду.
Угорщина блокуватиме допомогу ЄС для України на 2 млрд євро – Сійярто
Будапешт блокуватиме допомогу Європейського Союзу для України в розмірі 2 млрд євро, зазначив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Причиною він назвав той факт, що в Україні досі не припинилася дискримінація угорських компаній». За його словами, «доки ситуація не зміниться, надання допомоги не погодять».
Він зазначив, що в Брюсселі хочуть, щоб на додаток до заблокованих Угорщиною 500 млн євро, «Будапешт погодився на виділення членами ЄС ще 1,5 млрд євро для України».
«Позиція Угорщини залишається незмінною: доки ми не отримаємо гарантій від української сторони, що вони припинять полювати на угорські компанії, ми не зможемо сприяти схваленню таких рішень», – наголосив Сійярто.
Раніше, на підсумковому брифінгу у Празі 21 березня, після зустрічі у Вишеградському форматі, очільники міністерств закордонних справ Словаччини й Угорщини заявили, що не братимуть участь у фінансуванні чеської ініціативи із закупівлі 800 тисяч артилерійських снарядів для ЗСУ. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
У Брюсселі 1 лютого відбувся позачерговий саміт Євросоюзу, на якому лідери країн ЄС обговорили виділення допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, заблоковане Угорщиною в грудні.
Йшлося про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
1 лютого Лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні.
Влада: сили РФ ударили ракетами по Харківському району, виникла пожежа на птахофабриці
Увечері 22 квітня російські військові вдарили по Харківському району, спалахнула пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«О 22:37 окупанти вдарили по Харківському району. Тип ракет встановлюють правоохоронці. Попередньо – є загорання на території птахофабрики. Про постраждалих інформація не надходила», – написав місцевий чиновник у телеграмі.
Триває огляд місць влучань профільними службами, додав Синєгубов.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський каже, що домовився з Байденом про постачання ATACMS
Президент України Володимир Зеленський каже, що домовився з лідером США Джо Байденом про постачання ATACMS.
За словами Зеленського у новому відеозверненні, «із Байденом було обговорено питання захисту України від російських атак». Зокрема, постачання ППО Patriot для захисту Харкова. Він зауважив, що «Україна працює зі своїми партнерами для збільшення захисту від терору РФ».
Зеленський заявив, що «сьогодні (22 квітня – ред.) було вирішено питання постачання в Україну ракет ATACMS».
«Сьогоднішній результат – у домовленостях про ATACMS для України всі крапки розставлені. Дякую, пане президенте! Дякую, Конгресе! Дякую, Америко», – сказав Зеленський.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Колишньому розвіднику Червінському «автоматично» продовжили тримання під вартою – адвокатка
Колишньому військовослужбовцю Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій Роману Червінському продовжили тримання під вартою ще на два місяці, до 17 червня. Про це повідомила в інтерв’ю hromadske його адвокатка Людмила Куса.
Відомо, що адвокати Червінського 22 квітня отримали ухвалу від Кіровоградського райсуду, де вказано, що «їхнього підзахисного перемістили до Кіровоградського слідчого ізолятора».
«Чи дійсно він там перебуває — поки що ми підтвердження жодного не отримали», — сказала Куса.
Наразі справа Романа Червінського перебуває на стадії підготовчого судового засідання. 19 квітня у Червінського закінчувався строк тримання під вартою, і прокурор клопотав про його продовження.
За словами адвокатки, до цього «крайнього терміну» в суді було заплановано чотири засідання, щоб розглянути скарги й клопотання: 12, 17, 18 та власне 19 квітня. Адвокати їздили на всі, але в останній день не встигли вчасно повернутися в залу суду після чергової повітряної тривоги.
На «засіданні, яке тривало всього 3 хвилини», прокурор оголосив своє клопотання, повідомила адвокатка. А суд оголосив перерву та сказав, що про час наступного засідання повідомлять пізніше. Потому всіх присутніх попросили залишити приміщення суду, пише «Суспільне».
«Суд собі вийшов, каже: ну, відкладаємося. І вийшов. Ніякої нарадчої кімнати, нічого суд не оголошував. Потім в ухвалі вже було написано, що вони за результатом пішли в нарадчу кімнату», — розповіла адвокатка.
Куса зазначає, що у воєнний час у разі неможливості проведення підготовчого засідання термін тримання під вартою може бути продовжено на два місяці. Але справа перебуває у суді з 2 квітня, і з того часу суд провів вже чотири судові засідання
«Тобто рішення, в якому буде написано про неможливість проведення підготовчого засідання, апріорі буде незаконним» — писала адвокатка після засідання.
Наразі захист Червінського має намір оскаржувати це рішення.
Раніше видання The Washington Post і Der Spiegel оприлюднили розслідування, в якому заявляють, що операції підриву газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року, ймовірно, координував український офіцер Роман Червінський, який служив у Силах спецоперацій України. Видання посилаються на неназвані джерела: офіційних осіб в Україні і в інших країнах Європи, «а також інших осіб, обізнаних із подробицями таємної операції».
За даними співрозмовників видань, Червінський нібито координував команду із шести осіб. Вони під вигаданими іменами орендували яхту і використовували глибоководне водолазне обладнання, щоб встановити вибухівку на трубопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у вересні минулого року.
Джерела розповіли, що полковник не займався плануванням операції, а виконував накази «високопоставлених українських чиновників», які підкорялися головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному.
Представники української влади не відповіли на перелік запитань щодо можливої причетності Червінського, йдеться в розслідуванні.
Роман Червінський із квітня цього року перебуває під арештом у Києві. Служба безпеки України повідомила йому про підозру в перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень. У справі йдеться про спробу викрадення російського літака, що, на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому «Канатове» на Кіровоградщині.
Слідчі стверджують, що ця операція проводилася, попри заперечення СБУ і без згоди відповідних державних органів. Через це, вважає обвинувачення, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі «Канатове» особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків, і 23 липня 2022 року це дало змогу ЗС РФ обстріляти летовище. Тоді один військовий загинув, 17 зазнали поранень.
«Не пов’язано конкретно з Україною»: конгресмени США пояснили затримку з ухваленням допомоги
Підтримка України у Конгресі завжди була, а двопартійні рішення потребували часу для погодження. Так на запитання журналістів про тривалу затримку із ухваленням додаткової допомоги Україні відповіли конгресмени США, які в понеділок прибули із візитом до Києва.
Зокрема, Том Кейн, конгресмен від Республіканської партії, зазначив, що у версії законопроєкту про фінансову допомогу від Палати представників «з’явилось чимало покращень».
Американський чиновник згадав законопроєкт про REPO, який дозволить президенту США конфісковувати та передавати Україні «заморожені» російські активи.
Також він звернув увагу на проголосований Палатою представників США законопроєкт щодо заборони TikTok.
«Усі ці речі та зусилля потребували часу, щоб об’єднатися та знайти двопартійне рішення, яке, як я сподіваюся, до кінця тижня буде ухвалене Сенатом США, а потім буде підписане і набуде чинності вже як закон», – зазначив конгресмен-республіканець.
Водночас конгресмен Білл Кітінг сказав, що у Палаті представників «завжди була велика підтримка» України. Втім, додав, що ухвалення рішень у Конгресі нині затягується.
«Ви, напевно, помітили, що в Конгресі США сьогодні все відбувається не так швидко. І це прикро. Але двопартійний дух, який ми маємо, свідчить про те, що ми можемо виконати роботу. Я завжди відчував, що підтримка України є у Конгресі. І вона була сильною. Насправді вона пробилася через Конгрес, якому навіть іноді важко вчасно підтримати власний бюджет. Тому це (затримка – ред.) не пов’язано конкретно з Україною. Це скоріше процедурно було складно, але ми виконали роботу. Ми зробили це разом», – підсумував Кітінг.
Раніше стало відомо, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
«Питання номер один – ППО»: Зеленський зустрівся у Києві з конгресменами США
Президент Володимир Зеленський зустрівся 22 квітня з двопартійною делегацією Конгресу Сполучених Штатів Америки, яка перебуває в Україні з візитом, йдеться на сайті глави держави.
Зеленський подякував за підтримку рішення щодо виділення допомоги та наголосив, що Україна потребує озброєння, а особливо систем протиповітряної оборони, повідомляє пресслужба президента.
«Ми також потребуємо дуже конкретних озброєнь для того, щоб можна було допомогти військовим і захистити цивільних. Ми говоримо про потребу, безумовно, озброєнь, які б’ють на більший радіус. Так само дуже важливі за значущістю артилерійські снаряди», – наголосив Зеленський.
Крім того, під час зустрічі політики обговорили конфіскацію заморожених активів РФ, підтримку України на шляху до НАТО, безпекові гарантії, Українську формулу миру й участь США в інавгураційному саміті миру.
Під час спілкування із журналістами конгресмени запевнили, що зброя надійде до України «швидше, ніж хтось думає, що це можливо». Деяка зброя буде поставлена за кілька днів, а деяка – за кілька тижнів, зазначив конгресмен Білл Кітінг, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Раніше повідомлялося, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Прокуратура: російські військові обстріляли Харківщину, поранена волонтерка
Унаслідок обстрілів силами РФ Куп’янська-Вузлового на Харківщині дістала поранення волонтерка, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«За даними слідства, 22 квітня близько 16:30 російські військовослужбовці вчергове обстріляли селище Купʼянськ-Вузловий. Отримала тілесні ушкодження 37-річна волонтерка», – йдеться у повідомленні.
У відомстві кажуть, за процесуального керівництва Купʼянської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу).
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Країни G7 долучаться до відновлення енергетичного сектору України – уряд
Представники координаційної групи G7+ з підтримки енергетичного сектору України домовились про пошук джерел фінансування та обладнання для відновлення генерації електроенергії.
Про це повідомляє сайт Кабінету міністрів за підсумками зустрічі координаційної групи, в якій взяв участь міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубраков.
«Зосередив увагу партнерів на необхідності відновлення опалення та підвищення захисту нашої енергетичної системи. Це особливо важливо для Харкова, де ситуація стає критичною… Підготовка до опалювального сезону в нинішніх умовах – серйозний виклик для всієї країні», – зазначив міністр.
Координаційна група G7+ з питань енергетики в Україні під головуванням Італії забезпечує координацію дій країн «Групи семи», щоб оперативно реагувати на критичні потреби.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.
Швидше, ніж хтось думає, що це можливо: конгресмен щодо термінів поставок допомоги від США
Деяка зброя буде поставлена за кілька днів, а деяка – за кілька тижнів, зазначив конгресмен Білл Кітінг під час пресконференції у Києві, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, коли будуть перші поставки в Україну після ухвалення допомоги.
«Відповідь на ваше запитання щодо термінів: швидше, ніж хтось думає, що це можливо», – сказав конгресмен-демократ.
Також американський чиновник додав: «зброя, яку ми поставлятимемо сюди, я думаю, жодна армія не зможе доставити цю зброю швидше».
За словами Кітінга, «нині немає жодних перепон для швидкої передачі зброї Україні».
«Деяка зброя може бути за кілька днів. Деяка – за кілька тижнів. Ми не знаємо розкладу. І навіть якби знали, ми б нікому не сказали, тому що це могло вплинути на, знаєте, стратегію війни. Але річ у тому, що люди повинні бути впевнені, що не залишилося жодної перепони з точки зору її швидкого отримання», – зазначив конгресмен Білл Кітінг.
Конгресмен від Республіканської партії Том Кейн Том Кейн зазначив, що у проголосованому пакеті допомоги передбачені ракети ATACMS дальністю 300 км та «низка іншої артилерії та інших видів спеціального озброєння».
«У цій країні, як і в Сполучених Штатах, є люди, які знають, що буде включено в ці пакети. І ми маємо запевнення в Сполучених Штатах, а також у цій країні, що люди зможуть використовувати зброю, яка буде надіслана, дуже-дуже швидко», – наголосив він.
Раніше стало відомо, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Росія: учаснику опитування Радіо Свобода суд призначив 5 років примусових робіт
Московський суд у Росії засудив жителя столиці Юрія Коховця до п’яти років примусових робіт у зв’язку з його участю у вуличному опитуванні російській службі Радіо Свобода у 2022 році. Воно було пов’язане з війною в Україні. Чоловіку також заборонили адмініструвати сайти протягом чотирьох років, повідомляє 22 квітня російський правозахисний проєкт «ОВД-Інфо».
«Суд визнав Коховця винним за статтею про поширення «фейків» про російську армію з мотивів політичної ненависті або ворожнечі», – зазначено у повідомленні.
За даними правозахисників, чоловік визнав провину частково, не погодившись із пунктом про політичну ненависть.
Раніше на засіданні у понеділок звинувачення запросило для 38-річного Коховця п’ять із половиною років колонії загального режиму. Під час засідання прокуратура також попросила взяти його під варту в залі суду. До цього росіянин перебував під підпискою про невиїзд.
За словами Коховця, його затримали 25 березня 2023 року й утримували в поліції майже два дні, після чого відпустили під підписку про невиїзд. Його також оштрафували на 500 рублів за адміністративною статтею про дрібне хуліганство.
Згодом звинувачення проти Коховця посилили – після лінгвістичної експертизи, проведеної вчителькою математики Наталією Крюковою і перекладачем Олександром Тарасовим. Вони знайшли у висловлюванні москвича «мотив ненависті і ворожнечі».
У липні 2022 року журналісти Радіо Свобода запитували у перехожих на вулицях Москви про їхнє ставлення до війни РФ проти України. Серед тих, хто погодився відповісти, виявився 37-річний технік із дезінфекції Коховець. Він відповів, що війну розв’язав російський уряд і він повинен її зупинити. Вже під час слухань у суді Коховець говорив, що у розмові з журналістами він висловив свою думку, користуючись конституційним правом на свободу слова.
«Фейками» російська влада називає будь-яку інформацію про війну в Україні, відмінну від версії Міноборони Росії. Статтю про «фейки про армію» додали до Кримінального кодексу РФ невдовзі після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Покарання за нею може становити до 10 років позбавлення волі чи штраф у вигляді п’яти мільйонів рублів.
За даними «ОВД-Інфо», з лютого 2022 року до серпня 2023 року в Росії затримали майже 20 тисяч людей за політичне інакомислення.
Унаслідок обстрілу силами РФ села на Харківщині загинув чоловік – прокуратура
Унаслідок обстрілу села Юрченкове на Харківщині загинув водій екскаватора, йдеться у повідомленні обласної прокуратури у фейсбуці.
«Орієнтовно о 17:00 окупанти вдарили поблизу с. Юрченкове Чугуївського району. Пряме влучання зафіксовано в екскаватор, за кермом якого перебував 34-річний водій. Сталась пожежа, чоловік загинув на місці», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, за даними прокуратури, близько 12:00 війська РФ обстріляли село Глушківка Курилівської громади, пошкоджено будівлі сільськогосподарського підприємства. За попередніми даними, загарбники застосували РСЗВ «Ураган».
«Унаслідок авіаційного обстрілу села Приколотне Вільхуватської громади пошкоджено приватні житлові будинки та будівлі цивільного підприємства. Постраждала 71-річна жінка – у неї гостра реакція на стрес», – підсумували у прокуратурі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент США Джо Байден запевнив президента України Володимира Зеленського, що в разі схвалення Сенатом негайно підпише закон про виділення допомоги Україні. Про це Зеленський написав у телеграмі за підсумками телефонної розмови з лідером США 22 квітня.
«Ми обговорили перший пакет оборонної допомоги після ухвалення закону. Маю запевнення президента, що він буде швидким та потужним і посилить наші протиповітряні, далекобійні й артилерійські спроможності», – розповів президент України.
Зеленський зазначив, що розповів Байдену про російські ракетні атаки. Зокрема, про удар по харківській телевежі буквально за кілька хвилин до розмови.
«Я також відзначив двопартійну підтримку законопроекту та особисту роль спікера Майка Джонсона і лідера меншості Хакіма Джеффріса. Інше рішення Палати представників – дозволити конфіскацію російських активів – посилає потужний сигнал усім нашим партнерам», – йдеться у дописі.
У Білому домі наразі не коментували розмову двох лідерів.
Раніше стало відомо, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Українська мова і «російський слід». Як живе єврейська громада під час війни в Україні
Сьогодні, 22 квітня, із заходом сонця євреї світу починають святкувати Песах.
Євреї – це одна з найбільших і найдавніших національних меншин в Україні: до початку повномасштабного вторгнення спільнота налічувала близько 300 тисяч осіб. Втім, російська військова агресія змусила значну частину з них поїхати з України, і на сьогодні точних даних про чисельність громади немає. Та, попри зменшення спільноти, єврейські організації продовжують втілювати проєкти в Україні, допомагають постраждалим від війни та все більше українізуються.
Радіо Свобода розповідає, як змінилося життя євреїв в Україні протягом останніх двох років.
У Харкові відкрили перший сервісний центр МВС під землею
У Харкові відкрили перший сервісний центр в Україні, який розташований під землею. Це пов’язано із загрозою російських ударів по місту, йдеться в повідомленні Міністерства внутрішніх справ.
«Місто чи не щодня потерпає від російських обстрілів. Щоб створити безпечний простір для громадян, сервісний центр МВС №6341 переїхав в укриття», – повідомили у відомстві.
У МВС уточнили, що він буде розташований на колишньому місці, а саме на вулиці Шевченка, 26.
Зазначається, що в сервісному центрі облаштовано зону очікування, робочі місця, сюди перевезли все необхідне обладнання, оргтехніку та встановили телекомунікаційну мережу.
«Тут працює вісім адміністраторів. Можна отримати або обміняти водійське посвідчення, зареєструвати або перереєструвати транспортний засіб та отримати низку інших послуг», – пише МВС.
Послуги надають за попереднім записом. Талони доступні через е-запис або в терміналі, який розміщений у сервісному центрі.
Напередодні у Вовчанську на Харківщині двоє людей загинули внаслідок російського удару вранці 20 квітня. Під час обстрілу також була пошкоджена 9-поверхівка.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.